Говерла     Говерла (2061 м) – найвища вершина Українських Карпат і всієї України, знаходиться на масиві Чорногора. Має конусоподібну форму. На схилах – форми плейстоценового зледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини. Складається з пісковиків і конгломератів. Вкрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди – кам`яні осипища. Біля підніжжя – один з витоків Пруту, водоспад. Знаходиться у межах охоронної зони Карпатського заповідника.

 

Бребенескул     Бребенескул (2036 м) – одна з найвищих вершин Українських Карпат, знаходиться на масиві Чорногора. Поверхня куполоподібна. На схилах поширені давньольодовикові форми рельєфу, сліди морозного вивітрювання. Вкритий альпійською і субальпійською рослинністю, характерні кам’яні розсипища та осипища.

 

 

Поп-Иван     Піп-Іван (2022 м) – одна з найвищих вершин хребта Чорногора, знаходиться на південно-східному кінці хребта. Має пірамідальну форму, у привершинній частині – кам’яні розсипища. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків. Вкритий переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (яловець сибірський, рододендрон) і ялинові ліси (до висоти 1500-1600 м). Свою назву дістав від скелі на вершині, яка нагадувала попа в рясі. У даний час від скелі залишилася безформна купа каміння. На вершині – розвалини польської обсерваторії початку століття.

Петрос     Петрос (2020 м) – одна з найвищих вершин хребта Чорногора, знаходиться на північно-західному кінці хребта між горами Шешул і Говерла. Західний і південно-західний схили круті з численними кам’яними розсипищами, північні та північно-східні – урвисті, зі скельними виступами. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків. Вкритий переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (яловець сибірський, рододендрон) і ялинові ліси (до висоти 1530-1600 м). Взимку досить часто бувать снігові лавини. Є туристський притулок на південних схилах нижче полонини Рогнеска.

Гутин Томнатик    Гутин Томнатик (2017 м) – одна з найвищих вершин України, знаходиться у південних відрогах головного хребта Чорногори. Трапляються льодовикові форми рельєфу. Біля північно-східного підніжжя вершини у давньольодовиковому карі озеро Бребенескул. Вкритий субальпійською та альпійською рослинністю з великою кількістю рідкісних і реліктових видів. Унікальний полонинно-давньольодовиковий природний комплекс.

 

Ребра     Ребра (2007 м) – одна з найвищих вершин Українських Карпат, у центральній частині хребта Чорногора. Південні схили Ребри – пологі ділянки (вкриті переважно травостоєм з щучника дернистого і біловуса), та крутосхили, вкриті криволіссям. Північні схили характеризуються крутими скелястими урвищами. Тут зростає ряд рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України: сосна кедрова, жовтозілля карпатське, наскельниця лежача, ломикамінь моховидний та ін.

 

Близнецы     Близниці (1883 м) – дві гори у східній частині масиву Свидовець у Ґорґанах (Українські Карпати, у межах Рахівського р-ну Закарпатської обл). Розміщені поруч і схожі за формою. Висота вищої (південної) вершини 1883 м. З півночі Близниці обмежені горою Драгобрат. Південні й західні схили пологі, східні – круто обриваються убік розширеного верхів’я долини – льодовикового шару із залишками морени й льодовикових озер. Складаються з піщаників, є прошарок вапняків. До висоти 1400 м – хвойні й букові ліси, криволісся, вище – полонини. Об’єкт туризму. Близниці відомі наявністю реліктової рослини – едельвейса.